- метикуватий
- —————————————————————————————метикува́тийприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
метикуватий — а, е, розм. 1) Те саме, що метикований. 2) Такий, над яким треба добре поміркувати. Метикувата задача … Український тлумачний словник
метикуватість — тості, ж., розм. Властивість за знач. метикуватий … Український тлумачний словник
мисливець — вця, ч. 1) Той, хто займається, захоплюється мисливством. 2) за ким – чим, перен. Той, хто переслідує кого , що небудь, шукає когось, щось. || спец. Швидкоплавне військове моторне судно, призначене для розшуку і знищення підводних човнів… … Український тлумачний словник
кмітливий — (здатний добре і швидко міркувати, осмислювати, розуміти щось), покмітливий, тямущий, тямкий, тямовитий, хитрий, метикований, метикуватий, швидкий на розум, здогадливий; меткий, промітний (який легко знаходить вихід із скрутного становища) … Словник синонімів української мови